ДНІ НАРОДЖЕННЯ

Аграріям Волині і Рівненщини, підприємцям і фірмам, що займаються реалізацією продуктів харчування, звичайно ж, працівникам самого підприємства добре відомо, що Гнідавський цукровий завод знаходиться на межі Луцька і Луцького району. Але уже мало хто пам’ятає — навіть із лучан і мешканців району — що завод, який нині є одним з флагманів цукрової промисловості України, пережив щонайменше два своїх дні народження.

Перший губиться десь восени 1954-го, коли у високих кабінетах вирішили, що біля адміністративного центру Волині треба збудувати цукропідприємство, втім, з невеликою потужністю переробки: півтори тисячі тонн солодкого кореня на добу, причому… пісочно-рафінадне. Аж раптом через рік ще вище міністерське начальство вирішило, що біля Луцька потрібне не малопотужне підприємство, а завод-гігант, який переробляв би 4, а то й 5 тисяч тонн буряка щодоби. “Гнідавський цукровий завод буде найбільшим у Львівському економічному регіоні!” “Залитий фундамент підірвати”, — дали вказівку саперам.

Після піротехнічних робіт будівництво заводу розпочали практично з нуля. Таким був другий день народження Гнідавського цукрозаводу. До того ж згодом вирішили відмовитися і від рафінаду.

ПЕРШИЙ ЦУКОР

По-справжньому історична подія відбулася уже через три роки: 5 грудня 1958-го гнідавський завод став до ладу діючих підприємств цукрової промисловості України.

Тогочасна радянська преса з гордістю писала: “За добу завод перероблятиме 3 тисячі тонн цукрових буряків і даватиме 450 тонн цукру-піску. Загальна вартість підприємства становить приблизно 100 мільйонів карбованців. Гігант збудовано за останнім словом техніки. У споруду вкладено 16 мільйонів штук цегли, 28 тисяч тонн цементу, понад 35 тисяч тонн бутового каменю і щебеню, 18 тисяч кубометрів лісоматеріалу; прокладено близько 40 кілометрів труб різного діаметра і 28 кілометрів кабельної продукції; в цехах заводу встановлено півтори тисячі електромоторів”.

16 грудня 1958 року на Гнідавському бурякопереробному підприємстві пішов перший цукор. Таким чином було завершено будівництво та комплексне випробування устаткування ПЕРШОЇ черги заводу на виробничу потужність переробки півтори тисячі тонн буряка щодоби.

Надалі удосконалювалися технологічні та теплові схеми, вводилися заплановані додаткові потужності. Нове, досі небачене суперсучасне обладнання Гнідави заводчани освоювали досить швидко. Уже через 12 років — на початку грудня 1970 — Гнідавський цукрозавод видав свій п’ятимільйонний центнер цукру.

ВЧОРА

З 1986 року потужність Гнідавського цукрового заводу становить 4 тисячі 900 тонн, продуктивність — 4 тисячі 500 тонн буряка за добу.

Через десять років, у 1996-му, у житті підприємства сталася ще одна історична подія — воно було реорганізоване у відкрите акціонерне товариство “Гнідавський цукровий завод”. На завод прийшли нові власники, котрі зберегли одне з кращих підприємств цукрової промисловості для України.

  Але якщо говорити не про нову, а про НОВІТНЮ історію підприємства, то її відправною точкою можна вважати 2003-й. Саме цей рік поставив планку, яка ще у 2002-му видавалася б фантастичним, а у наступні роки вважається уже пройденим показником, опускатися нижче якого ніхто б собі на підприємстві не дозволив. Йдеться про 250 тисяч тонн прийнятого на переробку солодкого кореня.

Глядач може закинути, що “за соціалізму” цю кількість цукрового буряка Гнідава заготовляла без проблем. Але тоді й загальна кількість вирощеного на Волині (та й в Україні) солодкого кореня була у кілька разів більшою, сама ж Україна виробляла приблизно 5 мільйонів тонн цукру проти теперішніх одного мільйна восьмисот тисяч…

СЬОГОДНІ

Отже, нині четверть мільйона тонн переробленого цукрового буряка — це неабиякий показник, недосяжний для більшості заводів держави.

Втім, 250 тисяч — це було у 2003-му. Якщо у 2004-му ВАТ “Гнідавський цукровий завод” переробив 253 тисячі тонн буряка, то у 2005-му — уже понад 263 тисячі тонн, ділячи за приблизно такими ж обсягами третє місце по Україні з кількома іншими заводами держави.

Зайве, мабуть, казати, що за показником заготівлі солодкого кореня Гнідава є кращою на Західній Україні.

У 2005-му з 263 тисяч тонн цукрового буряка Гнідава виробила 34 тисячі тонн солодкого сипучого продукту. Якщо буряковий цукор Гнідави’2005 розфасувати у стандартні 50-кілограмові мішки, а ці мішки покласти один за одним у пряму лінію, то за допомогою подібного “великого цукрового шляху” фактично можна подолати відстань від північного кордону України і аж до Кримського півострова, від Луцька до Кіровограда, від Луцька до Чернівців і назад.

А якщо взяти до уваги, що у 2005 році в нашій країні з цукрового буряка вироблено, за даними Національної асоціації цукровиків України, 1 мільйон 860 тисяч тонн солодкого сипучого продукту, то майже два мішки цукру із кожних ста в Україні — гнідавські.

Вдумайтеся: дві чашки чаю чи кави із кожних ста українці споживають із солодким сипучим продуктом виробництва ВАТ “Гнідавський цукровий завод”!

МОДЕРНІЗАЦІЯ, МАРКЕТИНГ, МЕНЕДЖМЕНТ

Модернізація, маркетинг, менеджмент. Ці три слова увійшли у життя заводу разом із його приватизацією. Але реального, справжнього, голосного звучання набули в останні декілька років.

Модернізація. Завдяки їй на Гнідавському цукровому заводі протягом останніх кількох років зростає коефіцієнт виробництва, а отже, покращуються умови приймання бурякосировини. На збільшення коефіцієнту виробництва інвестуються значні кошти, а винагорода за селянську працю на бурякових ланах з року в рік все відчутніша.

Модернізація. Завдяки їй представники всесвітньовідомого німецького цукроварного концерну “Пфайфер унд Ланген”, відвідавши Гнідавський цукровий завод у 2004-му році, сказали: “У вас ми побачили велику, потужну, чисту фабрику із величезними можливостями, на якій можна досягти вражаючих результатів!”

…Максимальна об’єктивність аналізу і прихильне ставлення до бурякоздавача — ось принципи, якими керується сировинна лабораторія ВАТ “Гнідавський цукровий завод”. Задля повної об’єктивності на цьому бурякопереробному підприємстві сам процес аналізу комп’ютеризовано, а людський фактор зведено до мінімуму. Тож саме на ВАТ “Гнідавський цукровий завод” кілька років поспіль показник цукристості зданого солодкого кореня був найвищим.

Цьому сприяли два фактори: якісне насіння, яке придбали бурякоздавачі на Гнідаві, плюс об’єктивна робота лабораторії щодо визначення самого показника цукристості.

Маркетинг і менеджмент. Керівники підприємства втілили в життя декілька унікальних для бурякоцукрової галузі України маркетингових кроків. У 2003-му році чи не вперше в нашій державі саме Гнідавський цукровий завод повертає бурякоздавачам — фізичним особам — транспортні витрати, пов’язані із доставкою солодкого кореня на бурякопункти заводу.

Задля стабілізації зони бурякоздавання і виходу на заплановані показники заготівлі цукрового буряка Гнідавський цукровий завод запровадив програму лояльності для фізичних осіб під назвою “Постійний бурякоздавач”, і уже у 2005-му постійні бурякоздавачі заводу — фізичні особи — замість базових 70 кілограмів цукру отримують за кожну здану на підприємство тонну сировини аж 72 кілограми солодкого сипучого продукту!

Розроблено нові, об’єктивно взаємовигідні схеми роботи із бурякоздавачами — юридичними особами.

СОЛОДКО

Рішення про створення торговельної марки “Солодко”, під якою фасується нині уся продукція, вироблена Гнідавським цукровим заводом, було оприлюднене головою правління підприємства Сергієм Бондаруком 26 вересня 2003 року — у перший день переробки урожаю цукрового буряка’2003.

“Виробляти не те, що дозволяють можливості, а продукт, якого потребують люди” — ось гасло торговельної марки ”СОЛОДКО”. Уже сьогодні увазі споживачів пропонується широкий спектр цукрів цієї торговельної марки , а на черзі — нові їх види.

“СОЛОДКО” лише кілька років, а вона уже присутня у торговельних закладах практично усіх куточків України, ставши лідером продажу серед фасованих цукрів.

Успішний “випробовувальний період”, що його пройшли цукри під торговельною маркою “СОЛОДКО” у супермаркетах і закладах cектору “ресторани — кафе — бари”, надає заводу впевненості у взаємовигідності співпраці із будь-якою дистрибуційною компанією, із будь-яким торговельним закладом.

Адже цукор — продукт для реалізації дуже зручний ще й завдяки своєму тривалому періоду придатності (до восьми років), а маркетингова політика ВАТ “Гнідавський цукровий завод” є взаємоприйнятною як для підприємства, так і дистрибутора чи торговельного закладу.

…Звичайно, першим у лінійці цукрів торговельної марки “СОЛОДКО” є білий цукор-пісок — традиційний харчовий продукт високої якості, що незмінно користується величезним попитом. Виробляється він, звичайно ж, із цукрового буряка, фасується в оригінальну паперову упаковку і фірмову упаковку з поліпропілену; є візитною карткою Гнідавського цукрового заводу.

Сьогодні асортиментна лінійка ТМ „Солодко” представлена такими видами цукрів: традиційний цукор-пісок, природний цукор, желювальний цукор, дрібнокристалічний цукор, крупнокристалічний цукор, пресований швидкорозчинний цукор, природний пресований швидкорозчинний цукор та цукор в стіках по 5 г.

Поділитися у соц. мережах

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex